З ІСТОРІЇ ЗАЛІЗНИЧНОЇ СТАНЦІЇ СЕЛА АНДРІЯШІВКА
Сумщина відзначає 75-річний ювілей
Територія нинішньої Сумської області складається з різних історичних регіонів, зв’язаних між собою адміністративно-територіальною реформою у 1939 році. Північ Сумської області – територія колишньої Чернігівської губернії. Путивльський район, частина Буринського, Білопільського та Глухівського районів до 1925 року перебували у складі Курської губернії РСФРР, поки не були передані до УСРР. Центр та південь області займають частину історичної території Слобожанщини, що нині знаходиться в межах Сумської, Харківської, Луганської та Донецької областей України, а також Курської, Бєлгородської та Воронезької областей Російської Федерації. Південно-західні райони Сумської області – Роменський, Липоводолинський та частина Недригайлівщини колись входили до складу Полтавської губернії. Перекроювання адміністративних кордонів, яке почалося ще у 1923 році разом із впровадженням округів, таким чином порушувало територіальну єдність історичних регіонів, що і досі відчувається на ментальному рівні. Детальніше
| Сумська область | |
|---|---|
 |  |
| Герб Сумської області | Прапор Сумської області |
 | |
| Основні дані | |
| Прізвисько: | Сумщина |
| Країна: |  Україна |
| Утворена: | 10 січня 1939 року |
| Код КОАТУУ: | 59000 |
| Населення: | ▼ 1 133 904 (на 1.12.2013) |
| Площа: | 23834 км² |
| Густота населення: | 48.4 осіб/км² |
| Телефонні коди: | +380-542 |
| Обласний центр: | Суми |
| Райони: | 18 |
| Міста:
обласного значення
районного значення | 7 8 |
| Райони в містах: | 2 |
| Смт: | 20 |
| Села: | 1434 |
| Селища: | 57 |
| Селищні ради: | 20 |
| Сільські ради: | 384 |
| Номери автомобілів: | BM |
| Інтернет-домени: | sumy.ua; sm.ua |
 | |
| Обласна влада | |
| 40030, м. Суми, пл. Незалежності, 2 | |
| Веб-сторінка: | Сумська ОДА, Сумська облрада |
| Голова ОДА: | Яговдик Ігор Олександрович |
| Рада: | Сумська обласна рада |
| Голова ради: | Михайленко Геннадій Володимирович |
ДО 200- річчя від дня народження Т.Г. ШЕВЧЕНКА
Огієвські та Т.Г. Шевченко
Вдругій половині ХІХ ст. місто Кролевець, як і зараз, розташовувалося на Києво-Московському тракті і минути його було неможливо. Саме по цій дорозі і проїжджав Тарас Григорович Шевченко, коли останній раз повертався з України в Петербург. Відвідавши своїх друзів Лазаревських в с. Гирівка (нині Шевченко) Конотопського повіту і, забравши братів Івана та Федора Лазаревських, поїхали далі — в Кролевець, де мешкала рідна сестра Лазаревських Глафіра Матвіївна Огієвська. В їхньому будинку, розташованому на західній околиці міста, часто зупинялася рідня Глафіри Матвіївни /Жур, 1970. — С. 262/. Тут, 25 серпня 1859 р., Т. Г. Шевченко з Лазаревськими і зупинився на ніч. Господар — Дмитро Петрович — знаходився на службі в Глухові. Глафіра Матвіївна Огієвська приймала гостей разом зі своїми слугами. Господиня була на останньому місяці вагітності (14 вересня вона народить сина Михайла) /Козлов, 2000. — С. 75/. Вже відомі точні роки життя Г. М. Огієвської. Народилася вона у 1823 р., пішла з життя на початку 1902 р. /Лазаревский, 1999. — С. 86/. Детальніше
ВИДАТНІ ОСОБИСТОСТІ РОМЕНЩИНИ
Немає коментарів:
Дописати коментар